Вівторок, 12.12.2017, 08:37
Вітаю Вас Гість | RSS

Сайт Ковчинської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Л.П. Деполович

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

*****************************************************

Коротко з історії школи

Письмові відомості про існування школи в селі Ковчин сягають у XVII століття. Тоді в Ковчині було збудовано Георгієвську церкву, а при ній діяли козацька школа і шпиталь.

За відомостями старожилів села Ковчин у 1862 році в Ковчині була відкрита церковно-приходська школа. Вона була збудована на місці сучасної школи №2 (на розі між двома вулицями). Спочатку школа була покрита соломою, а згодом її перекрили залізом. Вона мала одну класну кімнату і коридор для учнів. У школі навчався лише один клас (група). Дітей у школі навчав місцевий дяк Карпінський Є.В. Згодом було відкрито другий клас, а потім третій. Школа перейшла в земство. Земство прислало у Ковчинську школу двох учителів:   Ющенка Дмитра Йосоповича та його дружину - Аделаїду Миколаївну. У великій класній кімнаті працювало два класи, а один клас у роздягальні. Третій клас вважався випускним. Парти в класі були З-4 місні і стояли в 2 ряди. По суботах до школи приходив піп і викладав Закон Божий. Перед уроками і після них черговий учень читав молитву. У школу приймали дітей різного віку від 8 до 15 років. У перших двох класах кількість дітей досягла 25 чоловік у кожному класі, а до випускного доходило не більше 12-17 учнів, з них 3-4 дівчини.

Заняття у церковно-приходській школі розпочались з середини жовтня після закінчення польових робіт. Після релігійного свята Покрови (14 жовтня) піп оголошував у церкві про початок шкільних занять.

Традиційно   навчання   у   Ковчинській   школі   розпочалось   15   жовтня. Навчальний   рік   закінчувався   разом   з   початком   весняних   польових   робіт. Випускний   клас   готувався   до   екзаменів,   на   які   інколи   приїздив   земський начальник.

Під час навчання учням видавалось навчальне приладдя: книжки для читання, збірник задач, молитовник, грифельна дошка, на якій писали грифелями, лінійка-квадратик. У зошитах писали тільки в класі і тільки чорнилами, яке виробляли з буряка. Зошити зшивали самі вчителі, розрізаючи великі листи паперу. Книжки учні носили в полотняних торбинках. Закінчивши заняття, учні повертали навчальне приладдя в школу.

У школі навчали писати, читати та рахувати. Навчання проводилось російською мовою. Було воно необов'язковим. Учні залишали школу з 1-2 групи. Малоздібних учнів учитель міг виключити з школи.

Зимові канікули в учнів розпочиналися з 23 грудня і закінчувалися 7 січня (за Старим стилем). Крім того учнів відпускали на 3 дні масляниці і перший тиждень великого посту для говіння (говіли учні разом з вчителями). На різдвяні свята в школі для учнів лаштувалася ялинка і подарунки.

У школі існував відповідний порядок і режим. Для підтримки дисципліни в школі застосовувались тілесні покарання: дітей ставили в куток навколішки, крутили за вуха, пускалась в хід лінійка-квадратик.

Учитель Ющенко дуже любив столярну справу і займався нею вдома. Він навчив багатьох своїх учнів у позаурочний час майструвати по дереву. Ось такою була школа в Ковчині до 1898 року.

У 1898 році у Ковчинській школі відбулися значні зміни, було відкрито 4-й клас. Учнів стало більше. Земство перебудувало школу. З коридору зробили 2 маленькі класні кімнати, прибудували коридор, з другого боку прибудували квартиру для вчителів.

На той час в школі працювало подружжя Данилевичів: Василь Федорович та Тетяна Леонтіївна. Вони працювали з класами-комплектами: 1 та 3 класи, 2 та 4 класи.

У 1900 році земство направило в Ковчинську школу Деполович Лідію Платонівну. Вона вчителювала з 1900 по 1909 рік. Лідія Платонівна уродженка нашого села, закінчила свого часу місцеву школу, а в 30-х роках працювала у видавництві "Радянська школа" і редагувала перший буквар для учнів , який витримав 19 видань.

Вид першого приміщення Ковчинської школи. Л.П.Деполович разом зі своїми учнями.

 

 

Деполович Л.П. – автор довоєнного

Букваря, що витримав 19-ть видань.

Лідія Платонівна Деполович - дочка місцевого священика - не єдина дитина, крім неї в сім'ї було ще четверо дітей. Один з них,  Петро, працював лікарем у міській лікарні Чернігова. Петро Платонович організував видачу стипендій трьом кращим учням Ковчинської школи. Це були проценти із власних заощаджень, що зберігались в банку. Один учень одержував 9 карбованців, а два інші по 8. На той час це були величезні гроші. Із 1906 по 1914 рік такі премії одержували: Бороденчик Ганна Іллівна, Тураш Уляна Іванівна, Срібна Поліна Ананіївна, Тураш Настя Василівна, Савалій Ганна Радіонівна, Лузан Ганна Федорівна та інші.

Чимало учнів Ковчинської школи того часу, закінчивши свою школу, продовжили навчання і одержали середню та вищу освіту. Так, Бороденчик Ганна Іллівна та Тураш Проня Митрофанівна - вчителювали, у Ковчинській школі вони працювали з 1943 по 1950 рік, Корж Григорій Захарович та Степа Михайло Терентійович - працювали лікарями.

На початку першого десятиліття XX сторіччя гостро постало питання про побудову нової школи. Учні не могли вже розміщатися в старому приміщенні. Багатьом учням було відмовлено в навчанні за браком місця.

У 1909 році земство збудувало 2 нові шкільні будинки. Один з них розмістився на місці старої школи, а другий через дорогу на дуже вузенькій смужці землі, яку придбало земство. Будинки були збудовані дуже швидко, за одне літо. До початку нового навчального року шкільні приміщення були готові

Земська школа 1909 року №1

 

У 1911 році відкрилися одразу два перших класи. Працювало вже 5 учителів: Барановська В.І., Шведова В.П., Халаш В.Є., Карпова Н.Д. та Данилевич Т.Л. (завідуюча).

Докорінно змінилася структура навчального року. Заняття в школі вже починались не з 15 жовтня, азі вересня і закінчувалися у травні. У 4 класі, крім мови та арифметики, вивчалась історія та географія.

У ці роки потяг до знань набагато збільшився і багато учнів йшло на навчання в Куликівську вищу початкову школу.

У 1919-20-х роках було відкрито 5-й клас.

Школа вже працювала за новими радянськими програмами. У 5 класі вивчалась російська та українська мови. Викладання предметів залишалось російськомовним. У школі почали викладати німецьку та французьку мови, музику та рукоділля. Ці предмети викладали Яненц А.Г. та його дружина Єлізавета Рудольфівна. Вона також навчала учнів грати на піаніно.

Учнів було багато, працювало кілька паралельних класів. Школа працювала в дві зміни.

На той час у школі було 7 учителів.

У 1921 році у Ковчинській школі було відкрито 6-й клас. Але незабаром 5-й і 6-й були закриті. Ковчинська школа знову стала початковою.

Із 1921 по 1928 роки завідуючим школи працював Макаренко Никифор Трифонович. Він зробив перший в селі радіоприймач.

З 1927 по 1932 рік вчителькою 1-4 класів працювала Корожан Ганна Андріївна (Шангіна). Енергійна, ініціативна, активна в громадському житті, Ганна Андріївна весь час була учасником художньої самодіяльності і керівником сільського драмгуртка.

До 1930 року завідуючим школою працював Сягайло Петро Миколайович.

У 1930 році знову було відкрито 5-й клас, а в наступні роки 6-й та 7-й. Школа стала семирічною. Першим директором Ковчинської семирічки став Лях Андрій Никифорович.

Колектив Ковчинської школи 1930-3 І н.р.

1-й ряд ( зліва направо) : Корожан(Шангіна) Ганна Андріївна, Кривенко Марія (техпрацівниця), Неговська Ніна Андріївна.

2-й ряд(зліва направо) : Мажега Марія (техпрацівниця), Кривицький Володимир Тимохович, Татещенко .

3-й ряд (зліва направо): Лях Оксана Петрівна, Лях Андрій Никифорович(завідуючий) та Семканівська.

 

Відповідно до збільшення класів збільшилась і кількість шкільних будинків за рахунок церковного будинку та розкуркулених господарств. Збільшилась також і шкільна садиба. Кількість учнів зросла до 300, а вчителів було більше 15.

У 1933 році відбувся 1-й випуск Ковчинської семирічки. У цей час закінчили школу Левченко Г.І. та Тищенко Т.М., які потім одержали вищу освіту і вчителювали у Ковчинській школі.

З 1934 року директором школи працював Кузьменко Михайло Пименович. У 1937 році його було репресовано за антирадянські настрої. 19 листопада в Чернігові відбувся суд, а 27 листопада Михайла Пименовича розстріляли. 4 липня 1989 року Кузьменко М.П. був реабілітований.

У другій половині 30-х років школа була обладнана фізичним і хімічним кабінетами. У школі почали працювати гуртки. На шкільному подвір'ї було обладнано фізкультурну площадку. З 1938 року в школі було відкрито майстерню. Щоліта при школі працював піонерський табір. У цей час чималої слави набув Ковчинський хор, який очолював завуч школи Юрченко.

У 1938 році було відкрито 8-й вечірній клас, в якому нараховувалось 3О учнів. На наступний рік у Ковчинській школі було відкрито 9-й, а потім і 10-й класи.

У червні 1941 року Ковчинська 10-річка випустила свій перший випуск 10-го класу.

Під час окупації школа була занедбана, стояла з вибитими шибками, з оббитою штукатуркою і пробитими стінами. Заняття в школі після довгої перерви було поновлено. Із визволенням Чернігівщини школу було відновлено. Потяг учнів до школи був величезним. Учні, які припинили навчання під час окупації, та ті які вчилися в окупацію, відразу заповнили всі класи. Учнів було так багато, що перших класів було набрано аж 3, решта - по два паралельних.

Під час окупації було нанесено вагомого удару по матеріальній базі школи: знищено бібліотеку і навчальне приладдя, запущено шкільні приміщення. Все треба було відновлювати. Школа не мала палива, його треба було заготовляти самим учням і вчителям.

Великий внесок у відновлення матеріальної бази, створенні нової наочності зробила вчителька Біла Людмила Павлівна. Вона сама часто бувала в районі і звідти пішки приносила навчальне приладдя.

Чималу роботу в школі для організації навчально - виховного процесу зробила в той час вчителька Бабак Марія Григорівна. Під її керівництвом було обладнано живий куточок в школі, посаджено шкільний сад.

З 1945 року школа знову стає семирічкою. У 1950 - 1953 роках директором Ковчинської школи працював Скуратовський Леонтій Матвійович, який приділяв багато уваги розвитку художньої самодіяльності.

У 1953 році було відкрито 8-й клас. Директором школи був призначений Демешко В.І. . Велика увага приділялась обладнанню фізичного і хімічного кабінетів. Було придбано електростанцію "Київ-2", яка відіграла значну роль для проведення лабораторних робіт. У цей же час школа придбала кіноапарат та телевізор - росте технічне оснащення навчального процесу. Учнями виготовлялись діючі моделі, які навіть відправлялись на обласну виставку (гребалка, жатка-самоскид). Цю роботу очолював Стеценко Михайло Давидович.

У 1961 році директором школи був призначений Чуян М.Г.

З 1963 року школа стає знову десятирічною. Учнів було багато, тому відкрили зразу два восьмих класи. У цьому ж році школа придбала автомобіль, було закладено фундамент під нове приміщення школи, на будівництві якої працювали вчителі та учні. Одна з класних кімнат була переобладнана під спортивний зал. Школа мала значні успіхи в художній самодіяльності. Шкільний хор виступав на обласному огляді художньої самодіяльності. Значне місце в організації та керівництві художньою самодіяльністю школи та в організації квітникового господарства мала вчителька Лушпа В.Г.

11 вересня 1965 року було перерізано стрічку в нове шкільне приміщення.

Вид нового шкільного приміщення 1965 року

За період 60-х - 70-х років значно зріс рівень навчально-виховної роботи, зміцнилась матеріально-технічна база школи. Змістовним був і відпочинок учнів. У червні 1962 року була організована екскурсія для учнів школи до м.Канева на теплоході "О.Довженко". Ця екскурсія тривала 2 тижні і справила незабутнє враження не лише на учнів школи, але і на всіх жителів села. Теплохід причалював до парому де зібралося все село, щоб провести школярів у дорогу. Цього ж 1962 року школа відзначила своє славне 100-річчя.
До виходу на заслужений відпочинок у Ковчинській школі вчителювали: Неговська Ніна Андріївна, Бабак Марія Григорівна, Халімон Ніна Андріївна, Пономаренко Тетяна Михайлівна, Сова Ганна Іванівна, Срібна Олександра Григорівна, Кріпка Олена Антонівна, Халімон Ганна Іванівна, Кривенко Галина Григорівна, Володіна Марія Федорівна.
Захарій Іван Іларіонович почав свою роботу в школі старшим піонервожатим. У роки війни воював на фронті, а після повернення продовжував виховувати підростаюче покоління. Серед вчителів Ковчинської школи були і інші учасники війни, це Зел енський Максим Васильович та Спутай Павло Якимович.
У 1967 році при школі було збудовано їдальню, яка забезпечила всіх учнів гарячим харчуванням. У 1969 році було розпочато будівництво 8-квартирного двоповерхового будинку для квартир учителям школи. У серпні 1974 року вчителі отримали власні чудові квартири.
За період 70-х років було чимало зроблено для поліпшення матеріальної бази школи. У 1973-1974 роках земські будинки було обкладено цеглою, а в 1975р. розпочато будівництво гаражів і автокласів. У 1976 році - збудовано центральну котельню, яка стала обігрівати всі шкільні приміщення. Цього ж року до школи було підведено центральне водопостачання.
За період 70-х - 80-х років у школі значно покращився стан навчально-виховної роботи. У 1977 році школа переведена на поглиблене вивчення трудового навчання по автосправі. З 1972 року розпочався перехід на кабінетну систему, було створено 9 класів-кабінетів, обладнаних ТЗН. Завдяки цьому з 1978 року учні Ковчинської школи стали постійними призерами районних предметних олімпіад. Одночасно школою займалися призові місця по спортивно-масовій роботі, туристично-краєзнавчій та роботі драмколективів. Велика заслуга в цьому належала Чуян І.І. ( керівник драмгуртка) та Мурзі В.М. (учитель фізкультури). Мурза Володимир Миколайович приділяв велику увагу фізичному вихованню дітей. За його ініціативи у школі створювались футбольні, волейбольні, гантбольні майданчики . У цей час найбільшого розквіту в Ковчині набув футбол, школа мала найвищі показники і результати у спорті серед інших шкіл району.
Цікавим і змістовним в цей період був відпочинок учнів. Для школярів організовувались екскурсії по відзначних місцях Радянського Союзу: до міста Краснодона,У 80-х роках за наслідками атестації трьом учителям школи : Чуян Ірині Іванівні — учительці української мови та літератури, Туш Лідії Михайлівні — вчительці математики та Атрощенко Тетяні Миколаївні - учительці англійської мови було присвоєно звання "Старший учитель". Чуян І.І була нагороджена значком "Відмінник народної освіти УРСР"
У 1985 р. за наслідками якісної підготовки школи до навчального року нашій школі був даний перехідний прапор переможця соціалістичного змагання.
У цьому ж році, завдячуючи директору школи Чуяну М.Г., школа перейшла на газове опалення.
 Бреста, Києва, П'ятигорська, Єсентуки, Кисловодська, Полтави, Мінська, Хатині, Ленінграду, Москви і т.д.
У 1981 році з ініціативи вчителя фізики Чуяна В.М. та членів технічного гуртка Спутая Сергія, Олекси Володимира та Можеги Сергія було створено  перший фільм про життя школи.
У 1980 р. на честь 35-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні в коридорі будинку № 2 було оформлено кімнату бойової Слави. Основні роботи по її оформленню виконав вчитель Піддубний Ф.Ф. У 1985 році на честь 40-річчя Перемоги кімнату бойової Слави було переоформлено в кімнату бойової і трудової Слави с.Ковчин і розпочато збір матеріалів для майбутнього музею.
В ознаменування 40—річчя з Дня Перемоги радянського народу у Великій  Вітчизняній  війні  в  центрі   села  біля  обеліску  Слави  силами  учнів  школи, ветеранів та вдів було посаджено парк з ів та лип.

У 1985 р. за наслідками якісної підготовки школи до навчального року нашій школі був даний перехідний прапор переможця соціалістичного змагання.
У цьому ж році, завдячуючи директору школи Чуяну М.Г., школа перейшла на газове опалення.
1987 рік знаменний у житті Ковчинської школи тим, що це рік 125-річчя школи. На честь ювілею біля школи було закладено шкільний парк, який постійно знаходиться під доглядом учнів.
Назріла необхідність будівництва нової школи. З великими труднощами була складена проектна документація і кошторис школи на 320 учнів.
1 вересня 1989 року відбулося урочисте відкриття новозбудованої красуні-школи. Наказом Держбуду УРСР від 13 червня 1990 р. Куликівський райагробуд за побудовану школу в с. Ковчин нагороджений Дипломом II ступеня, як переможець республіканського конкурсу.

З 1991 до 2005 року Ковчинську школу очолював Снопок Олександр Євгенович.

У першому десятиріччі ХХІ століття Ковчинська школа пережила чимало реорганізацій. Так, 1999 року на базі навчального закладу вперше в районі було відкрито різновікову дитячу групу, чим було вирішено проблему дошкільного виховання в Ковчині, яка гостро постала після закриття в 1992-му сільського дитсадка. Школа стала називатися загальноосвітньою школою-садком І–ІІІ ступенів.

21 лютого 2005 року Ковчинська школа отримала статус навчально-виховного комплексу (НВК).

У 2009 році сільською та районною радами було прийнято рішення про реорганізацію НВК: навчальний заклад «поділили» на загальноосвітню школу (ЗОШ) І–ІІІ ступенів і дошкільний навчальний заклад (ДНЗ).

2005 року директором Ковчинської ЗОШ було призначено Наталію Миколаївну Халімон.

У 2007 році за наслідками Всеукраїнського фестивалю-конкурсу на кращу модель сучасної сільської школи Ковчинський НВК увійшов у десятку кращих сільських шкіл України.

У 2010 році за наслідками Всеукраїнської громадської акції Ковчинський навчальний заклад став флагманом освіти і науки України.

27 січня того ж року, на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України № 160-р, Ковчинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Куликівської районної ради Чернігівської області присвоєно ім’я Л. П. Деполович.

Ковчинська школа сьогодні – це Школа сприяння здоров’ю. У 2006 році педагогічним колективом було розроблено авторський проект сучасної моделі навчального закладу, який так і називається – «Школа сприяння здоров’ю» і який 28 квітня того ж року був схвалений науковою радою Чернігівського обласного інституту післядипломної освіти і рекомендований до друку та практичного впровадження. З того часу на базі навчального закладу діє експериментальний майданчик обласного значення.

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Ковчинська ЗОШ © 2017
Безкоштовний хостинг uCoz